Головна » 2009»Грудень»4 » Звернення голови ВСУ до Ради суддів про звільнення Пасенюка - голови ВАСУ
19:31
Звернення голови ВСУ до Ради суддів про звільнення Пасенюка - голови ВАСУ
Текст заяви Голови Верховного Суду України подаємо у повному обсязі:
«Вивчення Верховним Судом України спільно з Радою суддів України стану організації та здійснення судочинства в адміністративних судах (Вищому адміністративному суді України, Львівському апеляційному, Львівському та Івано-Франківському окружних адміністративних судах) засвідчило наявність численних істотних недоліків в організації та здійсненні судочинства в зазначених судах, грубих системних порушень визначених законом засад їхньої діяльності та порядку здійснення адміністративного судочинства, що вкрай негативно позначається на оперативності та якості здійснення правосуддя.
У прийнятій за наслідками розгляду матеріалів цього вивчення постанові спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 констатовано, що зазначеними адміністративними судами не забезпечується ефективний судовий захист прав, свобод та інтересів громадян, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічних правовідносин від порушень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, іншими суб’єктами владних повноважень, що становить завдання цих судів відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Особливу увагу у вказаній постанові приділено стану організації та здійснення судочинства у Вищому адміністративному суді України, діяльність якого з огляду на його правовий статус для судової практики адміністративних судів є визначальною. Визнано, що стан організації діяльності Вищого адміністративного суду України є незадовільним. Фактично встановлено основну суб’єктивну причину такого стану – незабезпечення Головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. здійснення повноважень щодо організації діяльності цього суду відповідно до чинного законодавства України.
Під час вивчення організації та здійснення судочинства у Вищому адміністративному суді України виявлено численні випадки порушення Головою цього суду Пасенюком О.М. вимог Конституції України, Закону України «Про судоустрій України», Кодексу адміністративного судочинства України та інших законів України.
Встановлено невиконання або неналежне виконання ним посадових обов’язків Голови Вищого адміністративного суду України, передбачених статтею 41 Закону України «Про судоустрій України», зокрема щодо: здійснення організаційного керівництва діяльністю суду; утворення судових палат та внесення на затвердження президії суду пропозицій щодо їх персонального складу; керівництва організацією роботи судових палат, здійснення керівництва роботою апарату суду; організації ведення та аналізу судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики; внесення подань про призначення та обрання безстроково суддів місцевих і апеляційних адміністративних судів, вищого спеціалізованого суду; затвердження штатного розпису і кошторису витрат на утримання суду; організації підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату суду.
Так, Головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. не було вжито заходів для виконання вимог пункту 3 частини першої статті 41 Закону України «Про судоустрій України» щодо утворення судових палат Вищого адміністративного суду України – такі палати утворено з порушенням встановленого законом порядку. Судові палати утворено за двома критеріями – суб’єкти звернення до суду (фізичні та юридичні особи) та предмет спору. Це суттєво ускладнювало розмежування спеціалізації між палатами. Кількісний склад судових палат сформовано без урахування необхідності забезпечення рівномірного навантаження щодо розгляду справ на всіх суддів Вищого адміністративного суду України. Головою Вищого адміністративного суду України необґрунтовано було введено посади заступників голів судових палат.
Згідно з наказом Голови Вищого адміністративного суду України певні категорії справ рівномірно розподілялися між 4 судовими палатами без урахування їх спеціалізації, що є порушенням вимог частини третьої статті 38 Закону України «Про судоустрій України».
Пасенюком О.М. на неналежному рівні здійснювалося керівництво роботою апарату суду (пункт 5 частини першої статті 41 Закону України «Про судоустрій України»), зокрема в частині забезпечення ведення працівниками апарату діловодства в суді, здійснення кадрової роботи, інформаційно-технічного забезпечення суддів. Апарату Вищого адміністративного суду України (окремим його працівникам та структурним підрозділам) надано повноваження, які відповідно до законодавства про судоустрій не можуть ними здійснюватися – забезпечення діяльності кваліфікаційної комісії суддів адміністративних судів, Ради суддів адміністративних судів тощо (що було виявлено при попередньому вивченні організації роботи Вищого адміністративного суду України у квітні 2007 р.).
Встановлено, що Голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М. неналежним чином організував роботу в частині забезпечення виконання повноважень щодо внесення подань про призначення та обрання безстроково суддів відповідних місцевих і апеляційних адміністративних судів, Вищого адміністративного суду України. У не встановлений законом спосіб (усунувши від виконання повноважень кваліфікаційну комісію, Державну судову адміністрацію України) створено можливість його протизаконного впливу на процедуру призначення та обрання безстроково суддів місцевих і апеляційних адміністративних судів, Вищого адміністративного суду України.
Як Голова Вищого адміністративного суду України Пасенюк О.М. не забезпечив належної організації діяльності цього суду з узагальнення судової практики з актуальних для адміністративних судів проблем, надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою правильного та однакового застосування ними законодавства, виконання вимог закону про здійснення вищим спеціалізованим судом повноважень щодо забезпечення єдності судової практики в адміністративних справах.
Ці та інші порушення закону значною мірою обумовили виявлені під час вивчення характерні для Вищого адміністративного суду України та інших адміністративних судів недоліки у здійсненні ними адміністративного судочинства, зокрема: порушення правил підсудності та вихід за межі компетенції адміністративних судів; порушення строків передачі та порядку черговості передачі позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг суддям-доповідачам, строків відкриття провадження у справі, строків розгляду адміністративних справ; помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права, неправильне та неоднакове застосування законодавства, неврахування судової практики Верховного Суду України при вирішенні більшості категорій справ; порушення визначеної законом процедури розгляду справ, порядку складання та оформлення процесуальних документів.
Постановою спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 рекомендовано Голові Вищого адміністративного суду України вжити заходів щодо усунення виявлених під час вивчення недоліків в організації роботи Вищого адміністративного суду України та поінформувати про результати цієї роботи.
13 листопада цього року на спільному засіданні Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України розглянуто питання про виконання вказаної постанови та відзначено, що постанова спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України від 3 квітня 2009 р. № 7 сприяла позитивним зрушенням щодо стану здійснення судочинства адміністративними судами. При цьому констатовано, що аналіз наданих Вищим адміністративним судом України та Радою суддів адміністративних судів України матеріалів свідчить про збереження негативних тенденцій в окремих напрямках організації діяльності адміністративних судів, невиконання керівництвом Вищого адміністративного суду України, Львівського апеляційного, Львівського та Івано-Франківського окружних адміністративних судів вимог закону та ряду положень вказаної постанови спільного засідання, ненадання інформації про вжиття заходів щодо усунення конкретних недоліків у діяльності цих судів. Крім того, не вбачається системного підходу в усуненні недоліків, виявлених під час вивчення організації здійснення судочинства в цих судах. Окремі заходи, вжиті на виконання вказаної постанови, відзначаються поверховістю, недостатньою обґрунтованістю та/або неузгодженістю із законодавством. Визнано, що вжиті керівництвом Вищого адміністративного суду України заходи є недостатніми для виправлення ситуації, що склалася в організації здійснення адміністративного судочинства.
Фактично йдеться про невжиття Пасенюком О.М. всебічних, системних та дієвих заходів у межах своїх повноважень на виконання вимог Закону України «Про судоустрій України» та положень постанови спільного засідання від 3 квітня 2009 р. № 7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами», неналежне виконання ним службових обов’язків, продовження ігнорування у своїй діяльності вимог закону щодо організації діяльності Вищого адміністративного суду України зі здійснення судочинства, допущення нових порушень законодавства.
Так, Головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. не забезпечено організацію діяльності суду та його апарату щодо неухильного дотримання встановлених Кодексом адміністративного судочинства України строків передачі касаційних скарг суддям-доповідачам, строків вирішення питання про відкриття касаційного провадження, підготовки справ до касаційного розгляду та проведення попереднього розгляду справи, а також строків розгляду і вирішення адміністративних справ.
Пасенюк О.М. не вжив належних заходів для забезпечення єдності судової практики, повноти врахування у практиці Вищого адміністративного суду України та інших адміністративних судів правових позицій Верховного Суду України, зокрема щодо дотримання підсудності справ; вирішення справ про відшкодування ПДВ з державного бюджету України; митних спорів тощо.
Під час проведення спільного засідання Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України 13 листопада 2009 р. було відзначено про відсутність об’єктивних причин, які унеможливлювали виконання Пасенюком О.М. повноважень Голови Вищого адміністративного суду України відповідно до вимог законодавства.
Встановлено інші грубі порушення закону Головою Вищого адміністративного суду України, допущені ним після ознайомлення з результатами вивчення організації та здійснення судочинства в адміністративних судах та розгляду цього питання на спільному засіданні Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України 3 квітня 2009 р.
Зокрема, Пасенюком О.М. порушено передбачений Законом України «Про судоустрій України» порядок утворення судових палат, формування судових колегій для розгляду справ щодо виборчих спорів, створено передумови для втручання у здійснення судочинства у цих справах, ігнорування правових гарантій незалежності суддів. Йдеться про видання ним наказів від 22 вересня 2009 р. № 367-к, від 30 вересня 2009 р. № 30/о та розпорядження від 16 жовтня 2009 р. № 15, якими порушено базові правові принципи організації органів судової влади, у тому числі Вищого адміністративного суду України.
Усупереч вимогам частини третьої статті 38 Закону України «Про судоустрій України», яка передбачає, що у вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією, Пасенюком О.М. утворено судові палати в порядку черговості – першу, другу, третю та четверту. Своїм наказом від 30 вересня 2009 р. № 30/о Пасенюк О.М. встановив, що касаційні скарги у справах із соціальних питань розподіляються рівномірно між першою, другою та третьою судовими палатами. Аналогічний порядок встановлено для скарг у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, які надходять після виборчого процесу чи процесу референдуму. Це свідчить про відсутність визначення чіткої спеціалізації цих палат та її умовність (формальність їх утворення).
Цим же наказом встановлено, що розподіл скарг у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (під час їх проведення), здійснюється в порядку черговості кожному із суддів судових складів, утворених окремим розпорядженням Голови Вищого адміністративного суду України. Розпорядженням від 16 жовтня 2009 р. № 15 Голова Вищого адміністративного суду України визначив перелік суддів цього суду, які розглядають заяви та скарги, пов’язані з виборчим процесом чергових виборів Президента України 17 січня 2010 р. (усього 20 суддів, які входять до складу різних палат). Цим розпорядженням також встановлено, що у разі необхідності склад судової колегії для розгляду заяв та скарг, пов’язаних з виборчим процесом чергових виборів Президента України, формується Головою Вищого адміністративного суду України.
На незаконність таких рішень Пасенюка О.М. вказали Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України, які у своїй постанові від 13 листопада ц.р. № 47 констатували, що закон не наділяє Голову Вищого адміністративного суду України повноваженнями щодо утворення так званих складів для розгляду скарг у справах, пов’язаних з виборчим процесом та процесом референдуму.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 42 Закону України «Про судоустрій України» формування колегій суддів для розгляду судових справ належить до повноважень заступника голови вищого спеціалізованого суду – голови судової палати. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 43 цього Закону затвердження складу кожної з судових палат вищого спеціалізованого суду належить до повноважень президії цього суду.
Таким чином, Пасенюк О.М. при виданні вказаних наказів та розпорядження грубо порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України (відповідно до якої посадові особи органів державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), частини першої статті 41 Закону України «Про судоустрій України» (згідно з якою голова вищого спеціалізованого суду може видавати накази та розпорядження лише з питань, що належать до його повноважень).
Здійснення Пасенюком О.М. відбору суддів для розгляду справ про виборчі спори та визначення порядку формування судових колегій для розгляду таких справ у спосіб, що не відповідає закону, свідчить про грубе порушення ним конституційних засад законності при організації судочинства (статті 6, 8, 19, 129 Основного Закону України), протиправне переведення вирішення цих питань у так званий «ручний режим».
У вказаних наказах та розпорядженні Пасенюка О.М. вбачаються порушення правових засад організації діяльності Вищого адміністративного суду України, очевидне перевищення ним посадових повноважень, фактичне втручання у здійснення судочинства. Крім того, це ставить під сумнів повноважність сформованого у незаконний спосіб складу суду та законність здійснення Вищим адміністративним судом України судочинства при розгляді справ, пов’язаних з виборами Президента України, що може негативно позначитись на забезпеченні судового захисту виборчих прав громадян, перебігу виборчого процесу та на встановленні результатів виборів.
Слід зазначити, що за наявною інформацією Вищим адміністративним судом України у складі судових колегій, утворених з порушенням закону, уже розглянуто десятки справ, пов’язаних з виборами Президента України. У такому складі Вищим адміністративним судом України постановлено судові рішення, які стосуються рішень Центральної виборчої комісії (зокрема, щодо реєстрації кандидатів у Президенти України), що мають важливе значення для забезпечення проведення виборів на засадах, визначених Конституцією України та Законом України «Про вибори Президента України».
Головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. не забезпечено розподілу між визначеними ним суддями справ, пов’язаних з виборами Президента України, у порядку черговості. Так, за наявною інформацією станом на 30 листопада 2009 р. із визначених Пасенюком О.М. двадцяти суддів для розгляду виборчих справ шістьом такі справи у порядку черговості як доповідачам не розподілялись, а п’ять суддів взагалі не брали участі у розгляді таких справ. Це може свідчити про порушення принципу розподілу справ у порядку черговості і здійснення такого розподілу за якоюсь іншою схемою (наприклад, «у ручному режимі», виходячи виключно із суб’єктивного бачення голови суду). У будь-якому разі незабезпечення Пасенюком О.М. організації розподілу таких справ у порядку черговості ставить під сумнів об’єктивність їх розгляду.
Наслідком формування Пасенюком О.М. судових колегій у спосіб, який не відповідає закону, стало ухвалення ними різних рішень з аналогічних питань, що є неприпустимим для суду в принципі, а тим більше – для вищого. Таким чином, уже можна говорити про неоднакове (отже, неправильне і незаконне) вирішення на цьому етапі Вищим адміністративним судом України виборчих спорів.
Крім того, Пасенюк О.М. не забезпечив (фактично – усунувся) організації виконання Вищим адміністративним судом України вимог закону (стаття 39 Закону України «Про судоустрій України») в частині надання дієвої та своєчасної методичної допомоги адміністративним судам нижчого рівня з питань застосування законодавства при вирішенні виборчих справ. Про це, зокрема, свідчить неналежне реагування на звернення Київського апеляційного адміністративного суду до Голови Вищого адміністративного суду України щодо надання методичної допомоги з питання правильного застосування закону в частині визначення складу суду (одноосібно чи колегіально), який розглядає справи про виборчі спори.
Затягування у наданні такої допомоги, надання суперечливих роз’яснень з цього питання, різна судова практика Вищого адміністративного суду України з його вирішення не лише істотно ускладнили діяльність Київського апеляційного адміністративного суду з розгляду виборчих справ, а й свідчать про великі системні проблеми в організації діяльності Вищого адміністративного суду України зі здійснення судочинства. Крім того, відхід від закону в організації діяльності Вищого адміністративного суду України щодо здійснення судочинства у справах, пов’язаних з виборами Президента України, загрожує забезпеченню судового захисту виборчих прав суб’єктів виборчого процесу, може спричинити істотні негативні наслідки для виборчого процесу з виборів Президента України.
Слід зазначити, що Пасенюк О.М. у своїй службовій діяльності допускав й інші порушення закону.
Викладене свідчить про неналежне виконання Головою Вищого адміністративного суду України Пасенюком О.М. посадових повноважень, їх перевищення, систематичне порушення ним Конституції та законів України, стійку схильність до ігнорування вимог законодавства та діяльності у не передбачений законом спосіб. Пасенюк О.М. виявив нездатність до повного та системного усунення виявлених порушень у його діяльності як Голови Вищого адміністративного суду України. Більше того, незважаючи на неодноразову констатацію цих порушень в офіційних документах та відповідні рекомендації, у тому числі з боку Президії Верховного Суду України та президії Ради суддів України, щодо їх усунення, Пасенюк О.М. продовжує допускати порушення закону при здійсненні своїх повноважень.
Це негативно позначається на розвитку адміністративного судочинства в Україні, обумовлює зневіру суспільства в його справедливості та здатності забезпечити верховенство права в Україні, сприяє появі нових стійких негативних тенденцій в діяльності Вищого адміністративного суду України та інших адміністративних судів зі здійснення ними правосуддя, створило передумови для неоднакового застосування ними законодавства, а отже, неправильного та незаконного вирішення справ, порушення права громадян на судовий захист.
Вищенаведене також дає підстави для висновку про нездатність Пасенюка О.М. належним чином здійснювати повноваження Голови Вищого адміністративного суду України, забезпечувати організацію діяльності цього суду відповідно до закону.
Вважаю, що подальше перебування Пасенюка О.М. на посаді Голови Вищого адміністративного суду України ставить під загрозу виконання адміністративними судами їх завдань щодо здійснення правосуддя на засадах верховенства права, захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Ситуація, що склалася зі здійсненням адміністративного судочинства в Україні, реальна загроза збереження існуючих та появи нових для нього ризиків, а також настання надзвичайно негативних наслідків для виборчого процесу з виборів Президента України через відхід Вищого адміністративного суду України від правових засад здійснення судочинства обумовлюють необхідність оперативних та дієвих заходів правового реагування з метою приведення цього судочинства у повну відповідність із законом.
Виходячи з викладеного та керуючись частиною п’ятою статті 20 Закону України «Про судоустрій України», рішенням Ради суддів України від 31 травня 2007 року № 50 «Щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції та звільнення з цих посад», прошу невідкладно прийняти рішення про рекомендацію дострокового звільнення Пасенюка Олександра Михайловича з посади Голови Вищого адміністративного суду України».
